Три відділення в Одесі та передмісті. Цілодобова допомога людям, які не можуть самостійно вставати: щоденна гігієна, зміна положення тіла, догляд за шкірою, допомога під час годування та уважне ставлення. Догляд організований відповідно до стану й індивідуальних потреб кожного мешканця.
Коли рідна людина перестає самостійно підводитися, життя родини змінюється за кілька днів. З'являються нічні підйоми, гігієнічні процедури, годування з ложки, хвилювання, щоб не завдати болю, — і робота, яку ніхто не скасовував. Ви читаєте цю сторінку не тому, що вам байдуже. Ви читаєте її тому, що вдома вже складно забезпечити необхідний догляд самотужки.
У нас лежачі мешканці живуть у звичайних затишних кімнатах, а не «на процедурах». Є організований порядок дня: ранкове вмивання і догляд за шкірою, сніданок у зручному піднятому положенні, зміна положення тіла протягом дня, допомога у підтриманні рухливості, провітрювання та вечірня гігієна. У нічний час персонал перебуває поруч, стежить за спокоєм мешканців і за потреби надає допомогу. Це спокійна щоденна робота, яку забезпечує персонал, що працює позмінно.
Пансіонат «Адель» працює понад 3 роки. У нас три відділення в Одесі та передмісті.
Різниця між «доглядати як вийде» і системним доглядом — не в старанності. Вона в тому, чи залежить сьогоднішній день від того, чи хтось устиг, згадав і мав сили.
Догляд за лежачою людиною потребує багато часу, уваги та фізичних сил. У домашніх умовах більшість турбот часто лягає на одну людину, якій доводиться поєднувати догляд із роботою, родиною та іншими щоденними справами. Це складно не через брак любові чи старання, а тому, що одній людині важко забезпечувати необхідну допомогу протягом усієї доби.
У пансіонаті «Адель» в Одесі догляд організований так, щоб мешканець регулярно отримував необхідну допомогу. Персонал працює позмінно, допомагає з особистою гігієною, годуванням, зміною одягу та білизни. Ми стежимо, щоб постіль залишалася чистою і сухою, допомагаємо змінювати положення тіла відповідно до стану та потреб людини, оглядаємо шкіру і проводимо профілактику пролежнів.
Якщо самопочуття мешканця дозволяє, персонал допомагає йому зручно сісти, трохи підвестися, змінити положення або виконати нескладні рухи. Усе робиться обережно, без примусу та з урахуванням можливостей людини. Така щоденна допомога сприяє підтриманню доступної рухливості та загального комфорту мешканця.
Тривале перебування в одному положенні створює додаткове навантаження на тіло та шкіру. Тому важливо регулярно допомагати людині змінювати положення, підтримувати чистоту і сухість шкіри, користуватися необхідними засобами догляду та своєчасно помічати почервоніння або інші зміни.
Системний догляд за лежачими людьми — це не лише допомога з гігієною, харчуванням і побутовими потребами. Ми звертаємося до мешканця на ім'я, пояснюємо свої дії та ставимося до нього з повагою, навіть якщо людина не може відповісти. Для нас важливо, щоб кожен мешканець почувався спокійно, безпечно та гідно.
Персонал пансіонату працює позмінно, тому мешканці залишаються під наглядом упродовж дня та ночі. Працівники допомагають із щоденними потребами, стежать за самопочуттям і за потреби надають необхідну допомогу.
Під час зміни персонал звертає увагу на самопочуття та потреби мешканців. Якщо людина погано їла, неспокійно спала, скаржилася на біль або в її стані щось змінилося, цю інформацію передають наступній зміні. Це допомагає продовжувати догляд з урахуванням актуальних потреб мешканця.
Персонал щодня перебуває поруч із мешканцями, спілкується з ними та звертає увагу на зміни в самопочутті, апетиті, сні, настрої й поведінці. Особливої уваги потребують лежачі люди та мешканці, яким складно самостійно розповісти про біль або погіршення стану.
Якщо людина стала незвично млявою чи неспокійною, відмовляється від їжі, скаржиться на біль або поводиться не так, як зазвичай, персонал повідомляє про це родину. За потреби ми сприяємо консультації або огляду медичного фахівця та взаємодіємо з виїзною паліативною бригадою.
У разі різкого погіршення стану викликаємо швидку допомогу й одразу зв'язуємося з близькими. Наше завдання — бути уважними до людини, своєчасно помітити важливі зміни та не залишити родину без інформації.
Зазвичай родини звертаються до нас не лише через певний діагноз, а тоді, коли стає зрозуміло, що забезпечувати необхідний догляд удома самотужки вже складно.
Нижче ми розповідаємо про ситуації, з якими до нас звертаються найчастіше. Якщо вашої ситуації немає в переліку або ви не впевнені, чи зможемо ми допомогти, просто зателефонуйте та розкажіть своїми словами, що відбувається з близькою людиною. Ми поставимо необхідні запитання й одразу пояснимо, чи відповідають умови нашого пансіонату її потребам.
Догляд за лежачою людиною потребує багато часу, уваги та фізичних сил. Якщо родині стає важко справлятися самостійно, це не означає, що вона недостатньо старається або мало любить свою близьку людину. Іноді допомога персоналу стає необхідною для комфорту самого мешканця та спокою його рідних.
Після інсульту людина може частково або повністю втратити рухливість, мати труднощі з мовленням, прийманням їжі та виконанням звичних побутових дій. Персонал допомагає забезпечити необхідний щоденний догляд з урахуванням стану мешканця та рекомендацій лікаря.
Якщо людині складно говорити, ми все одно звертаємося безпосередньо до неї, пояснюємо свої дії та даємо час на відповідь. Для нас важливо зберігати повагу до особистості мешканця незалежно від його фізичних можливостей.
Після перелому шийки стегна навіть звичні рухи можуть викликати біль і страх. Людині потрібні терпіння, обережність та допомога у повсякденних справах.
Персонал допомагає мешканцеві зручно розташуватися у ліжку, стежить за його комфортом і допомагає під час переміщення. Усі дії виконуються без поспіху та різких рухів, з урахуванням самопочуття людини й рекомендацій лікаря після виписки.
Людина з тяжкою деменцією може погано орієнтуватися, не впізнавати нове місце, відмовлятися від допомоги або ставати неспокійною. У таких ситуаціях особливо важливі передбачуваний порядок дня, спокійне спілкування та уважне ставлення.
Ми не сперечаємося з мешканцем і не намагаємося довести, що він помиляється. Знайомі речі, фотографії близьких, доброзичливий голос і достатньо часу на звичні справи допомагають зробити нове оточення більш зрозумілим та комфортним.
Люди з онкологічними захворюваннями можуть швидко втомлюватися, мати слабкий апетит і потребувати особливо уважного ставлення. Ми дбаємо про комфортне положення, чистоту, спокійну атмосферу та присутність персоналу поруч.
Їжу пропонуємо невеликими порціями, без поспіху та примусу, враховуючи побажання і самопочуття мешканця. За потреби взаємодіємо з родиною, медичними фахівцями та виїзною паліативною бригадою.
З віком людина може поступово втрачати сили, менше рухатися, більше спати, гірше їсти та потребувати підтримки у звичайному житті. У такій ситуації важливі регулярне харчування і питво, відпочинок, свіже повітря, спілкування та допомога персоналу поруч.
Ми враховуємо звички й самопочуття мешканця, не квапимо його та даємо достатньо часу на їжу, відпочинок і виконання щоденних справ.
Догляд за лежачою людиною потребує значних фізичних сил і постійної уваги. Родичам доводиться поєднувати його з роботою, власною сім'єю та іншими обов'язками. З часом накопичуються втома, недосипання і хвилювання за близьку людину.
У пансіонаті персонал працює позмінно, тому необхідна допомога доступна протягом усієї доби. Звернення до пансіонату не означає, що родина недостатньо старається. Це можливість довірити повсякденні турботи персоналу, а самим залишатися поруч насамперед як рідні люди.
Догляд за лежачою людиною організовуємо з урахуванням її стану, рухливості, особистих потреб і рекомендацій лікаря. Обсяг необхідної допомоги визначаємо індивідуально та попередньо погоджуємо з родиною.
Допомагаємо мешканцю змінювати положення в ліжку, зручно сідати та, за можливості, пересідати. Частоту й обсяг такої допомоги визначаємо індивідуально — залежно від стану, рухливості та потреб людини.
Допомагаємо з умиванням, купанням, миттям голови, розчісуванням, голінням та іншими необхідними гігієнічними процедурами. Натільну й постільну білизну змінюємо регулярно та в разі забруднення, дбаючи про чистоту, комфорт і приватність мешканця.
Допомагаємо зі зміною підгузків і білизни, проводимо необхідні гігієнічні процедури та використовуємо засоби для догляду за шкірою відповідно до індивідуальних потреб людини.
Стежимо за станом шкіри, допомагаємо підтримувати її чистоту й сухість, змінюємо положення тіла та використовуємо необхідні засоби догляду. У разі появи почервоніння, подразнення або інших змін своєчасно реагуємо, повідомляємо родину та, за потреби, допомагаємо організувати консультацію або огляд відповідного фахівця. Подальший догляд здійснюємо з урахуванням отриманих рекомендацій.
За потреби допомагаємо мешканцю під час приймання їжі та пиття, не поспішаючи й враховуючи його стан і можливості. Особливості харчування, консистенцію страв і необхідні обмеження погоджуємо з родиною та враховуємо рекомендації лікаря.
Під час щоденного догляду приділяємо мешканцю увагу, підтримуємо спілкування та допомагаємо організувати спокійне дозвілля з урахуванням його самопочуття й побажань. Дбаємо, щоб людина почувалася комфортно та не залишалася без необхідної допомоги.
Пролежні можуть виникати внаслідок тривалого тиску на окремі ділянки тіла, особливо коли людина довго перебуває в одному положенні. У таких місцях порушується кровообіг і поступово пошкоджується шкіра та м'які тканини. Додатковими чинниками ризику можуть бути тертя, надмірна вологість, ослаблений стан людини та обмежена рухливість.
Для зниження ризику пролежнів допомагаємо мешканцю змінювати положення тіла з урахуванням його стану та потреб. Стежимо за чистотою і сухістю шкіри, станом постільної білизни та своєчасно помічаємо почервоніння, подразнення або інші зміни.
Важливо розуміти, що у виснаженої або важкохворої людини пошкодження шкіри можуть виникати навіть за належного догляду. Тому ми не обіцяємо повної відсутності пролежнів, але щодня виконуємо необхідні заходи для зниження ризику та уважно спостерігаємо за станом шкіри.
У разі появи змін повідомляємо родину та, за потреби, допомагаємо організувати консультацію або огляд відповідного фахівця. Подальший догляд здійснюємо з урахуванням отриманих рекомендацій.
Перед заселенням ми уточнюємо стан людини, рівень її рухливості, особливості харчування, гігієни та повсякденного догляду. Також важливо заздалегідь повідомити про наявні пошкодження шкіри, пролежні, супутні захворювання та рекомендації лікаря.
На основі цієї інформації визначаємо необхідний обсяг допомоги та погоджуємо основні моменти догляду з родиною. Якщо стан мешканця змінюється, повідомляємо близьких і, за потреби, допомагаємо організувати консультацію або огляд відповідного фахівця.
Годувати лежачу людину — це передусім питання пози й темпу, а вже потім меню.
У пансіонаті передбачене чотириразове домашнє харчування. Меню складається з простих і звичних страв, які підходять для щоденного раціону людей похилого віку.
За потреби допомагаємо людині під час приймання їжі та пиття. Не поспішаємо, даємо достатньо часу й уважно ставимося до її самопочуття.
Якщо людині складно пережовувати тверду їжу, за потреби страви подрібнюємо. Призначену лікарем дієту, наявні обмеження та інші важливі особливості харчування попередньо обговорюємо з родиною.
Якщо виникають труднощі під час приймання їжі або змінюється самопочуття мешканця, повідомляємо близьких і, за потреби, допомагаємо організувати консультацію відповідного фахівця.
Годуємо сидячи або з добре піднятим узголів'ям, голову тримаємо прямо, підборіддя злегка опущене до грудей і в жодному разі не закинуте назад. Людину, яка лежить низько, дрімає або загальмована, ми не годуємо взагалі: спершу будимо, підсаджуємо і чекаємо, поки вона прокинеться остаточно. Якщо під час їжі почався кашель, змінився голос або людина «попливла» — зупиняємось і не «доїдаємо потроху». Після їжі не вкладаємо щонайменше 30–60 хвилин. Це одна з найпростіших речей, які майже завжди порушуються вдома, — і одна з найдієвіших.
Якщо ми помічаємо ознаки того, що ковтати стало важко — кашель під час їжі чи питва, хрипкий «булькітливий» голос одразу після ковтка, їжа залишається за щокою, — ми не підбираємо густину «на око». Спершу показуємо людину лікарю і вже за його рекомендацією робимо їжу м'якшою або пюреподібною, а напої густішими. Це важливо ще з одного боку: надто густе питво люди п'ють неохоче і починають недоотримувати рідини, тому ми одночасно рахуємо, скільки людина випила за день. Годуємо маленькими порціями, ложка за ложкою, і щоразу переконуємось, що попередню людина проковтнула. Під час ковтка не розмовляємо і не відволікаємо.
Пити пропонуємо регулярно й малими порціями впродовж дня, а не лише під час їжі. Зневоднення в літньої людини майже непомітне: сухі губи й язик, темної сечі мало, наростає млявість або сплутаність. Достатнє питво впливає одразу на все — на шкіру, на запори, на сечові шляхи, на ясність голови. Якщо ж лікар обмежив людині кількість рідини, дотримуємось саме цієї межі: тут «більше» не означає «краще». Якщо ковтати важко, воду в рот не заливаємо, а обережно зволожуємо губи й слизову.
Ми не годуємо силою — це небезпечно і принизливо. Спершу шукаємо причину: болючий рот, виразки чи наліт, незручна поза, втома, запор, біль, який людина не може назвати словами, або просто пригнічений настрій. Буває, що після цього людина починає їсти краще. Якщо ж відмова триває або вага помітно падає, ми не наполягаємо і не «впихаємо» — показуємо людину лікарю і разом із вами вирішуємо, що робити далі.
Лікаря не треба шукати й нікуди їхати — він приїздить до мешканця.
Ми співпрацюємо з медичною бригадою, яка надає мобільну паліативну допомогу. Якщо мешканець потребує такої допомоги, сприяємо зв'язку з бригадою та організації її візиту відповідно до медичних показань і порядку роботи медичного закладу.
Персонал пансіонату забезпечує щоденний догляд, звертає увагу на зміни в самопочутті мешканця та повідомляє родину й медичних фахівців. Огляд, медичні призначення та рішення щодо лікування належать до компетенції лікаря.
Якщо помічаємо зміни у стані мешканця — наприклад, підвищення температури, біль, утруднене дихання чи відмову від їжі, — повідомляємо родину та допомагаємо звернутися до лікаря. Для мешканців, які отримують мобільну паліативну допомогу, узгоджуємо звернення до відповідної медичної бригади. За потреби лікар може оглянути людину в пансіонаті.
Допомагаємо дотримуватися рекомендацій лікаря в межах послуг пансіонату: організовуємо щоденний догляд, нагадуємо про приймання призначених ліків та повідомляємо родину про зміни в самопочутті. Медичні процедури виконують медичні фахівці відповідно до своїх повноважень.
Родина може звернутися до нас із запитаннями про організацію догляду, а щодо лікування та призначень — до лікаря, який веде мешканця.
Щодня звертаємо увагу на самопочуття мешканця: як він їсть і п'є, спить, спілкується, чи з'явилися скарги або помітні зміни стану шкіри. Якщо щось викликає занепокоєння, повідомляємо родину та звертаємося по медичну допомогу відповідно до ситуації.
Якщо стан мешканця різко погіршується або виникають ознаки невідкладного стану, викликаємо екстрену медичну допомогу та якнайшвидше повідомляємо родину. Поки медики їдуть, персонал діє в межах своїх навичок і наявних інструкцій.
Удома теж можна. Питання не в любові, а в кількості рук і годин.
Догляд за лежачою близькою людиною потребує багато часу й сил. Часто родина поєднує його з роботою, домашніми справами та турботою про інших близьких. Звернутися по допомогу в такій ситуації — природне рішення.
У пансіонаті «Адель» ми допомагаємо з повсякденним доглядом: гігієною, харчуванням, зміною білизни та облаштуванням зручного місця для відпочинку. Перед заселенням обговорюємо з родиною стан людини, її звички та потреби, щоб узгодити, який догляд їй потрібен і що ми можемо забезпечити.
Для близьких це можливість приїжджати не лише заради щоденних турбот, а й щоб побути разом: поговорити, потримати за руку, поділитися новинами. Родина залишається поруч і бере участь у важливих рішеннях, а ми допомагаємо їй у повсякденному догляді.
Удома одна людина закриває і день, і ніч, і роботу, і власну сім'ю. У нас доба розділена на зміни: той, хто прийшов уранці, виспався; той, хто працює ввечері, не тягне ще й ніч. Догляд за лежачим тримається не на витривалості однієї людини.
Уночі лежачу людину так само треба повернути, перевірити шкіру, поміняти білизну, дати попити, підійти, коли вона прокинулася і злякалася. Удома це означає будильник кожні дві години. У нас вночі поруч є хтось, для кого це зміна, а не безсоння.
Повернути людину на бік і не здерти шкіру, перекласти на ковзній простині замість тягнути по ліжку, посадити так, щоб вона не сповзала, погодувати не поспішаючи і помітити, що ковток пішов не туди, — це навички, які приходять із досвідом. Наш персонал доглядає лежачих людей щодня, а не вперше.
Ліжко з підйомом узголів'я, засоби для безпечної зміни положення, подушки й валики, вільний підхід до ліжка з двох боків. Удома все це доводиться докуповувати нашвидкуруч і вбудовувати у звичайну кімнату; тут воно вже є. Що саме буде в кімнаті вашої людини — покажемо, коли приїдете подивитися.
Коли людину доглядають одні й ті самі люди щодня, зміну помітно рано — що менше з'їла, що інакше дихає, що з'явилося почервоніння. Удома, коли ви приходите ввечері після роботи, ці дрібниці найлегше проґавити.
Ви перестаєте бути доглядальницею цілодобово і знову стаєте дочкою, сином, дружиною. Приїжджаєте не для того, щоб мити й перестеляти, а щоб побути поруч, потримати за руку, розповісти новини. Для лежачої людини це важливіше за все інше.
П'ять простих кроків. Перший — просто дзвінок, він вас ні до чого не зобов'язує.
Перший крок — зателефонувати або написати нам. Розкажіть про стан близької людини та про те, яка допомога їй потрібна. Ми відповімо на запитання й обговоримо, чи підходять їй умови нашого пансіонату. Перша розмова ні до чого вас не зобов'язує.
Телефони: 067 455 47 45, 066 455 47 45. Можна написати в месенджер або залишити номер у формі — передзвонимо.
Нам важливо знати, як людина пересувається, чи потрібна їй допомога з харчуванням та гігієною, які має звички й особливості догляду. Це допоможе предметно обговорити можливість проживання в пансіонаті.
Підкажемо, які документи та медична інформація знадобляться у вашому випадку для оформлення проживання.
За попередньою домовленістю ви можете оглянути приміщення, дізнатися про умови проживання та поставити запитання. Яку саме кімнату зможемо запропонувати, обговоримо з урахуванням наявних місць і потреб людини.
Перед заселенням поговоримо про звичний розпорядок, харчування, побажання та потреби близької людини. Разом визначимо, які умови догляду ми можемо забезпечити.
Підкажемо, які особисті речі варто взяти із собою: зручний одяг, засоби гігієни та необхідні щоденні речі. Деталі заселення й спосіб зв'язку з родиною узгодимо заздалегідь.
Тут відповіді на те, про що питають у перші п'ять хвилин розмови — і на те, про що соромляться питати.
Ми зібрали питання, які найчастіше чуємо по телефону. Відповідаємо так само, як відповіли б у розмові. Якщо вашого питання тут немає, зателефонуйте: 067 455 47 45 або 066 455 47 45.
Так. У пансіонаті визначені дні та години відвідування. Під час першої розмови розповімо про графік, щоб ви могли запланувати візит.
Візьміть для близької людини зручний одяг, рушники, засоби особистої гігієни та звичні їй особисті речі. Підгузки та інші індивідуальні засоби догляду родина також привозить із собою; що саме й у якій кількості потрібно, обговоримо перед заселенням. Постільну білизну та посуд надає пансіонат.
Так, це можна обговорити заздалегідь. Узгодимо час від'їзду й повернення з урахуванням стану людини.
Це залежить від стану людини та необхідного їй догляду. Розкажіть нам про ситуацію та надайте медичні рекомендації. Після ознайомлення з ними обговоримо, чи можемо забезпечити потрібні умови.
Реагуємо на помічені зміни, повідомляємо родину та залежно від ситуації звертаємося до лікаря або викликаємо екстрену медичну допомогу.
Розкажіть нам про стан близької людини та про те, яка допомога їй потрібна. Ми поставимо кілька уточнювальних запитань, відповімо на ваші й обговоримо можливість проживання в пансіонаті. Перша розмова ні до чого вас не зобов'язує.
Ви нічого не підписуєте і ні до чого себе не зобов'язуєте телефонним дзвінком. Ми послухаємо, поставимо кілька уточнювальних питань і скажемо, чи зможемо допомогти.
